“Герої не вмирають!” саме ці слова змушували кожного українця пильно слідкувати по телебаченню за подіями, що розвивались 6 років назад у Києві. Між неволею і незалежністю стояв сірий, окутаний димом ранок та лилась кров “Небесної Сотні”. Мені, як вчителю, здалося, що це було рік, два назад, але мої учні цього не пам'ятають, бо були надто малими. Тому, відвідавши з учнями філію-бібліотеку села Нагірне , діти мали можливість побачити світлини цих буремних днів та зрозуміли, якою важкою ціною вдається свобода.